Навіщо говорить оті слова Рожевими вустами,
Якщо казати не бажа Душа.
Тими словами
Колись у сиву давнину
На ноги мертвих підіймали,
Розпалить могли війну,
Але тоді вони не знали,
Що мине багато тисячоліть,
Коли людина в космос полетить.
Страшніше їм не знать жахіть,
Бо в тих словах вже інший зміст лежить.
Вже не розпалити їм війну,
Почуття пішли на другий план.
Ніби наслали на світ чуму,
Ніхто не буде жити там.
Навіщо оті слова їм говорить,
Якщо серце не горить і любити не бажає...
І нічого тут нікому не зробить,
Якщо людина почуттів не має...